Знак УПА в Молодіжному парку Харкова облили фарбою. ФОТО

Меморіальний камінь Українській повстанській армії в Молодіжному парку Харкова облили червоною фарбою.

Постраждав напис "Українській повстанській армії", повідомляє UA: Харків із посиланням на Національну поліцію Харківщини.

До Київського відділу поліції міста повідомлення про подію надійшло 24 червня, близько 16:34.

Вандалів, які вчинили правопорушення, поки не ідентифікували. Поліція з'ясовує обставини. 

 
З 1992 року меморіальний знак зазнає атак прихильників "русского міра" і комуністичних ідей
Національна поліція

Пам’ятник установили в 1992 році. Відтоді знак неодноразово намагались зіпсувати: викрадали гранітний камень та пам’ятний хрест.

У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. У 2017 і 2018 — обливали фарбою. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Цьогоріч, 8 квітня, невідомі закидали його сміттям та будівельними матеріалами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.