Благодійник подарував "Тюрмі на Лонцького" пропагандистські матеріали УПА. ФОТО

Національному музеєві-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові небайдужий меценат подарував повстанські дереворити та агітаційні матеріали, які він викупив на Інтернет-аукціоні.

Про це інформує Гал-інфо. За словами зберігача фондів музею Віктора Сеницького, це перший такий артефакт, який потрапив до музею.

ʺНам і раніше до музею передавали артефакти, які були родинними реліквіями та мали історичне значення, належали повстанцям чи репресованим, а тут досить неочікуваний для музею подарунок. На жаль, ми не знаємо їх точного місця походження, можливо це Тернопільська область. Ймовірно, знахідка була зроблена скарбошукачами, так званими ʺчорними археологамиʺ, які могли виявити архів УПА і частину речей із нього, як от листівки та дереворити, продати на аукціоні. Чоловік викупив ці речі та передав нам. Це дійсно шляхетний вчинок!ʺ, – сказав Сеницький.

 

Передані артефакти – це фрагменти дереворитів (графюр по дереву), які слугували кліше для створення листівок пропагандистського характеру. На цих фрагментах можна відчитати гасла УПА та ОУН, які стосуються боротьби проти радянського окупаційного режиму.

ʺМи бачимо лише частини, можливо ці фрагменти від різних дереворитів. Написи дзеркальні, адже на дереворит накладали фарбу і у такий спосіб робили відтиск переносячи написи на папірʺ, - сказав Віктор Сеницький.

 

Науковцям складно точно визначити датування артефактів, адже через брак супровідних матеріалів про це складно говорити.

ʺМожливо це друга половина 40-х років. Складно сказати, бо контекст знахідки втрачений через роботу ʺчорних археологівʺ. Можливо інші документи, які були в архівах вказали б нам на датування. На жаль, конкретики ми не маємо. Можна лише стверджувати, що це дуже цінний артефакт. Як правило, трапляються лише документи зроблені з допомогою дереворитів, але я не пригадую щоб траплялися самі дереворитиʺ, - розповів Віктор Сеницький.

 

Також до музею передали й агітки, які закликають ігнорувати вибори та не підтримувати окупаційну владу.

 

На агітках добре читаються написи: ʺСмерть Сталіну і його зграїʺ, ʺГаньба тим, які добровільно підуть до виборівʺ. ʺНе підемо голосувати за тюрми та заслання, за визиск та грабунок, за колгоспи, нужду і голодʺ.

ʺПро які вибори йдеться? На Західній Україні того періоду відбувалося декілька виборів. Приблизно можна орієнтуватися на виборчий процес 1946 року, хоч було й ще декілька виборів. Таким чином повстанці агітували населення не ходити на вибори організовані окупаційною владою, аби її не легітимізувати. Радянська влада могла у такий спосіб показувати, що населення їх підтримує, що приєднання, а по факту окупація, Західної України було добровільним. Вибори створювали ілюзію, що  все відбувається за законом, а ті хто не під

 

тримують окупантів – це вороги та заколотникиʺ, - пояснив науковець.

Як зазначив у коментарі Гал-інфо генеральний директор музею-меморіалу ʺТюрма на Лонцькогоʺ Руслан Забілий, насправді така знахідка є унікальною.

ʺНе знаю як щодо інших музеїв, але раніше, зокрема нам, виконані кліше на дереві, тобто дереворити, ніколи не траплялися. Можливо у фондах ГДА СБУ щось таке зберігається серед конфіскованих у повстанців речей. Кожна така знахідка є унікальною. Ми будемо це досліджувати та вивчати. Зараз головне це зберегти і законсервувати. Якщо ці речі виявлені на території Тернопільщини, то в архівних документах нам цікаво знайти паперові відбитки цих кліше, які розповсюджувалися серед населенняʺ, - сказав Руслан Забілий.

 
На запитання чи міг це робити відомий повстанський художник-графік Ніл Хасевич, який славиться своїми дереворитами, Руслан Забілий сказав, що це було б сміливим припущенням, але однозначно стверджувати зараз науковці не беруться.

ʺНаразі можна точно сказати, що це дійсно робив митець. Це не лише вирізьблені літери, але це й малюнок з чіткими деталями. Ймовірно виконані дереворити на липі. Ці знахідки відреставрують і законсервують, а далі ми зберігатимемо їх у фондах музею та використовуватимемо у музейній експозиціїʺ, - сказав Руслан Забілий.

 

Як розповіла реставратор музею Олена Папевська, для початку дереворити потрібно очистити від пилу та бруду, а потім законсервувати, щоб фрагменти не розсипалися.

ʺЗагалом реставрація усіх фрагментів займе близько місяця. Все залежить від того, як поведе себе деревинаʺ, - наголосила Олена Папевська.

Нагадаємо, документи КГБ про повернення кримських татар на Батьківщину стали доступні онлайн

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.