ЕКСПЕРТИ: СПІВАК ВОЛОДИМИР ІВАСЮК НЕ МІГ ПОМЕРТИ БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ

Композитора і співак Володимир Івасюк просто фізично не міг вчинити самогубство. Такого висновку дійшли судмедексперти під час слідчого експерименту.

Про це розповів директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін у коментарі Укрінформу.

"У процесі розслідування справи про загибель Володимира Івасюка вже була проведена певна кількість експертиз, за результатами яких виявили певні розбіжності у висновках. Через те, що не було однозначної відповіді, Прокуратура Львівської області звернулася до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Слідчий експеримент ми провели у травні цього року. Коли наші експерти ознайомилися з матеріалами справи, стало очевидним, що потрібен експертний експеримент — подібно до тих обставин, за яких загинув Івасюк" розповів Рувін.

 
Володимир Івасюк, автор 107 пісень, окрема хіта "Червона рута"
ВВС

Він зазначив, що експеримент було здійснено в лісовому масиві, недалеко від місця, де у 1979 році було виявлено тіло потерпілого, в такий самий час — у травні.

"Наші експерти проаналізували всі матеріали справи і підібрали схоже дерево — такої ж породи, подібного розміру — відповідної висоти, діаметру стовбура, розташування гілок... Одне слово, всі елементи були підібрані найближче до тієї ситуації, яка була тоді", — уточнив він.

За його словами, в процесі експерименту розглянули три ситуації.

"Першим вирішувалося питання, чи міг потерпілий сам залізти на дерево, на висоту гілки 1,7 метра, зав’язати вузол та вчинити самогубство. Другим — чи можливо інсценувати самогубство за допомогою підручних засобів — драбини, підставки тощо, хоча на тому місці нічого подібного виявлено не було. І третє — чи можливо провести інсценування самогубства без застосування цих підручних засобів", — сказав директор НДІ.

Він додав, що в ході експерименту був задіяний статист, за всіма зовнішніми ознаками якнайбільше схожий на потерпілого — такого ж віку, як Івасюк, такої ж маси тіла, — але досить підготовлений фізично.

"І в результаті експерименту було встановлено, що зав’язати вузол та провести інсценування самогубства навіть дуже сильна фізично людина не змогла би. Очевидно, що їй для цього знадобилася б чиясь допомога", — підкреслив Рувін.

Також, за його словами, експерти встановили, що навіть за наявності допоміжних підручних засобів на кшталт драбини чи підставки,  щоб зав’язати вузол і провести інсценування самогубства, потрібно було б задіяти двох людей. А якщо без підручних засобів — щонайменше три додаткових людини, які мали би це робити.

"Крім того, експерти також досліджували одяг, взуття потерпілого — за фотографіями в матеріалах справи, описом речей, протоколами огляду. Адже якби людина залазила на дерево, мали би залишитися сліди того на підошвах, на одязі... Тим часом в протоколах огляду зазначено, що їх не було", — сказав Рувін.

Станом на сьогодні експертиза перебуває на стадії передачі слідчим органам, уточнив директор НДІ і додав:

"Група експертів-медиків, з якими ми співпрацювали, долучає свою частину, і ми будемо передавати матеріали слідчим органам, які нам цю експертизу призначали. Далі будемо дивитися, яке рішення вони приймуть. Тобто ми надаємо результати дослідження, а далі слово за львівською прокуратурою".

ДОВІДКА:

Відомого композитора Володимира Івасюка, який зник 24 квітня 1979 року, знайшли повішеним 18 травня 1979 року у військовій зоні Брюховецького лісу неподалік Львова. Тоді слідство висунуло версію самогубства внаслідок психічного розладу, і справу закрили за відсутністю складу злочину через два місяці — 18 липня 1979 року.

Цього року 4 березня Івасюкові мало би виповнитися 70 років.

Як повідомлялося, у 2017 році на Будинку звукозапису в Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.