АНОНС: Дні Яцека Куроня пройдуть у Львові

15–16 червня, українські та польські друзі Яцека Куроня — львів’янина за походженням та великого друга України — проведуть низку заходів, об’єднаних назвою «Дні Яцека Куроня у Львові». Дні приурочені до 15-х роковин із дня його смерті, 17 червня 2004 року.

У програмі — презентація перекладів Куроня українською, читання його текстів та відкриття фотовиставки, повідомляє сайт Українського католицького університету. Однією з центральних подій буде перфоманс, який суботнім ранком 15 червня на подвір’ї Палацу Потоцьких представлять молоді польські митці.

Для участі в Днях із Києва приїдуть Оля Гнатюк та подружжя Олена й Леонід Фінберги, які представлять книгу українських текстів Яцека Куроня, що її випустило друком видавництво «Дух і літера». З Польщі приїдуть вдова Яцека — Данута Куронь, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, а також друзі Яцека — Іза Хруслінська, Адам Бальцер, Едвін Бендик.

 

У відкритій програмі Днів також — відкриття фотовиставки «Спадщина Яцека Куроня: Україна — Польща» та меморіальний вечір пам’яті до 15-х роковин із дня смерті польського політика та друга України. Організатори запрошують приєднатися до події 15 червня, з 16:00 до 19:00 у Палаці Потоцьких. Участь у обговоренні за модерації Тараса Возняка візьмуть Іза Хруслінська, Мирослав Маринович, Петро Тима.

Правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи та проректор із питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович, говорячи про складний період у сучасних польсько-українських стосунках, з оптимізмом згадує притчу про двох жабок у глечику з молоком: «Одна змирилася з буцімто фатальним кінцем, склала лапки і втонула. Друга била лапками всупереч безнадії, збила масло і вискочила з глечика. Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові — це спроба творити ту другу історію. Ми з нашими польськими друзями не хочемо припиняти творити містки порозуміння. Бо віримо, що саме вони стануть опорою для наших суспільств, — виснує та запрошує львів’ян долучитися до цих заходів самим і заохотити своїх друзів.

Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові завершаться запаленням свічки пам’яті біля на та читанням його текстів. Приєднатися до вшанування можна, прийшовши до меморіального знаку Яцека Куроня о 12:00 у неділю 16 червня.

Про книгу Яцека куроня "Поляки та українці: важкий діалог" читайте огляд Вахтанга Кіпіані.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.