У Ризі знайдено гарнізонне кладовище царських часів

У Ризі під Брасовським мостом знайдено гарнізонне кладовище царських часів.

Про це повідомляє Delfi з посиланням на керівника пошукового загону "Легенда" Таліса Ешмітса, передає УНН.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Так, під час будівельних робіт біля Брасовського моста 10 травня було виявлено кладовище початку ХХ століття, де поховані солдати Ризького гарнізону.

За словами керівника пошукового загону, на даний момент знайдені останки п'яти солдатів.

Оскільки на цій ділянці триватимуть будівельні роботи, Ешмітс вважає, що буде знайдено ще більше останків.

"Спочатку були виявлені останки однієї людини і пам'ятник, який свідчив, що тут похований померлий у 1911 році капітан армії царської Росії. На цьому місці на початку ХХ століття знаходився цвинтар Ризького гарнізону, і, найімовірніше, під час ремонтних робіт він був знайдений", - розповів Ешмітс.

Повідомляється, що поховані на гарнізонному кладовищі солдати померли ще до Першої світової від різних нещасних випадків. Оскільки солдати служили далеко від домівок, їх в Ризі і поховали, а після Першої світової війни про цвинтар забули і побудували дорогу.

За даннимм порталу, всі виявлені при будівництві останки планується перепоховати неподалік, на кладовищі на вулиці Гауяс.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.