АНОНС: У Харкові презентують книгу "Улицы старого Харькова"

У п'ятницю, 3 травня, в Харкові відбудеться презентація нової книги дослідника Слобожанщини, директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова.

За останні роки було видано кілька довідників по вулицях міста Харкова, проте вони все ж не дають цілісної картини розвитку міста, його забудови і заселення. Такого роду довідники важливі, але навряд чи є популярною літературою.

Книги про вулиці Харкова частково замінили інтернет-ресурси. Однак творці цих ресурсів часто публікують матеріали з історії вулиць без будь-якої критики і зауважень, тим часом багато публікацій початку 1990-х років також застаріли.

 



Настав час поглянути на історію вулиць Харкова трохи інакше, ніж пропонували попередні автори. У цьому сенсі книга авторства Андрія Парамонова, що вийшла у видавництві "Фоліо", представляє нові, часом зовсім інші, раніше невідомі історичні факти з історії міста.

Припущення і гіпотези, які мають вагомі підстави, могли б дати поштовх до нових дискусій і обговорень, чого так не вистачає сьогодні Харкову.

Книга багато ілюстрована, має посилання на архівні джерела, іменний і топографічний покажчики, а також список перейменувань 2015 року.

3 травня, п’ятниця, 18.00

Місце: прес-центр KHARKIV Today (Харків, вул. Мироносицька, 8).

Організатор: KHARKIV Today.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.