Спецпроект

УІНП звернувся до МЗС через наругу над пам’ятником в Польщі

Український інститут національної пам’яті 15 травня звернувся до Міністерства закордонних справ України через вандалізм над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на кладовищі с. Фредрополь Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Інститут закликав польську сторону розслідувати інцидент.

Про це повідомила "Історичній правді" прес-служба установи.

«Наруга над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на цвинтарі в с. Фредрополь стала, на жаль, продовженням актів вандалізму над українськими місцями пам’яті на території Польщі, яких уже за останні п’ять років було понад півтора десятка. З прикрістю повинні зауважити, що вчинення останньої наруги серед іншого уможливила й відсутність адекватної реакції польських органів влади та правопорядку на попередні вчинки вандалів», – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Даний факт наруги над українською могилою став уже 16 за ліком актом вандалізму протягом останніх п’яти років. З огляду на це,  Інститут просить польських партнерів забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань та усунути наслідки акту вандалізму у с. Фредрополь коштом польської сторони.

«Віримо, що саме взаємна повага до місць пам’яті має бути в основі діалогу про історичне минуле наших народів»– додав Тиліщак.

Нагадаємо, що інцидент стався 5 травня цього року. На пам’ятнику, що вшановує уродженців села Фредрополь – членів українського збройного підпілля ОУНі УПА, фарбою нанесено висловлювання, що ображають національні почуття української меншини в Польщі.

Це не перший такий інцидент на цьому цвинтарі. У листопаді минулого року невідомі знищили тут дві українські могили. Тоді пошкодження також виявили колишні жителі села, які приїхали 1 листопада поставити лампадки на могилах близьких.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.