Під час ремонту церкви на Львівщині загинули автентичні розписи початку ХХ століття. ФОТО

У греко-католицькій церкві селища Славське Львівської області були знищені настінні розписи художників Модеста Сосенка (1875-1920) і Юліана Буцманюка (1885-1967).

Сакаральні розписи 15 травня зруйнували робітники під час ремонту храму Успіння Богородиці, який влаштувала церковна громада, повідомляє Радіо «Свобода».

 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB Leon Serg

Оскільки церква з 1994 року є пам’яткою архітектури місцевого значення, без відповідних дозволів і експертної оцінки починати ремонт не мали права.

«13 травня цього року я і велика група фахівців у Славську зустрічались із отцем Андрієм Петришиним, настоятелем храму. Юрист відділу охорони культурної спадщини Львівської обласної адміністрації офіційно пояснив, що можна робити, а що ні під час ремонту у храмі. Оскільки отець не зреагував, то на другий день члени комісії знову приїхали з юридичним офіційним приписом призупинити будь-які роботи у храмі. Отець не взяв цей припис, як і голова церковного братства, ми тоді склали акт, що вони відмовились. А копію вручили голові селищної ради Володимирові Безі. І священик, і церковне братство, і місцева влада офіційно були попереджені про недопущення руйнування пам’ятки», — зазначає Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB Leon Serg
 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB Leon Serg

16 травня комісія, створена обласною державною адміністрацією у зв’язку з подією, обстежила ремонтні роботи у церкві, які проводяться без дозволів і погоджень, склала акт знищеного майна і того, яке ще є.

Залишки настінного розпису лежали купою сміття біля храму. Релігійна громада забороняла реставраторам вибирати фрагменти з розпису. Лише невеликі шматки вдалось забрати у Львів на дослідження. Збито також і керамічну плитку, виготовлену на початку ХХ століття на фабриці Івана Левинського.

 
Інтер'є церкви у Славському в риштованнях напередодні руйнування розписів.
FB Leon Serg
 
Стіни храму без розписів 16 травня 2019 року

Представники релігійної громади говорять, що вони розпочали ремонт, оскільки розписи й дерев'яний інтер'єр були в неналежному стані, і це становило небезпеку для їхнього життя.

Настоятель церкви о. Андрій Петришин пояснював комісії фахівців, що у храмі цінний лише іконостас, який громада зберегла, а настінні розписи кілька разів перемальовувались у радянський час і не були автентичні.

 
Залишки від розписів
Фото комісії ОДА

Однак, за словами реставраторів і мистецтвознавців автентичні розписи Модеста Сосенка можна було відновити, знявши нашарування, зроблені у радянський час.

«Модест Сосенко вводить не тільки модерн у стінопис, він інтерпретує давній живопис і давній стінопис, він вводить велику кількість орнаментики і отой стиль, який започаткований на початку ХХ століття, коли церква перекривається стінописами від підлоги до куполів. Немає жодного квадратного метра, який би не був перекритий зображенням біблійним чи орнаментом. Ситуація, яка склалась, є вандалізмом щодо української культури, церкви і, зокрема, імені Модеста Сосенка, дотична до імені митрополита Андрея Шептицького»,наголосила  мистецтвознавець Ірина Гах.


 
На архівному фото видно плитку Івана Левинського на підлозі та стінах, а також іконостас та фрагменти розписів М.Сосенка. Автор: Генрик Поддембський.
FB Leon Serg

Фахівці—члени комісії вимагають від прокуратури і правоохоронних органів притягнути до відповідальності винних у знищенні настінних розписів початку ХХ століття.

Водночас Львівська ОДА заявила про намір позбавити громаду права власності на храм Успіння Богородиці в судовому порядку.

ДОВІДКА:

Церкву в Славську збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Настінні розписи зробив відомий і прогресивний на той час художник Модест Сосенко за участі Юліана Буцманюка.

Храм оформили й керамічною плиткою, виготовленою на славетній фабриці кахлевих печей Івана Левинського, знаного у кінці ХІХ -на початку ХХ століття архітектора. 10 липня 1902 року митрополит Греко-католицької церкви Андреєй Шептицьким освітив храм як церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.