Меджліс: Депортацію кримських татар треба визнати геноцидом у судовому порядку

Необхідно організувати відкриту громадську дискусію на тему - що необхідно зробити, щоб судові органи визнали депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

Про це в ході Круглого столу "75-річчя депортації кримськотатарського народу: наслідки і перспектива визнання актом геноциду судовими органами України" 16 тавня в Укрінформі сказав голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

"Напередодні 75-річчя депортації кримськотатарського народу ми хочемо організувати відкриту дискусію для того, щоб подумати, як необхідно діяти і що зробити всім разом - політикам, громадським діячам, юристам і історикам - для того, щоб депортація кримськотатарського народу 1944 року була визнана геноцидом саме судовими органами", - сказав Барієв.

 

За його словами, цього року Латвія вже створила прецедент, ухваливши рішення про визнання депортації кримських татар геноцидом.

"Перша іноземна держава Латвія вже визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. 9 травня сейм Латвії ухвалив таке рішення", - повідомив член Меджлісу.

За його словами, правозахисники і громадські активісти продовжать роботу в даному напрямку з такими країнами, як Литва, Естонія, Польща і Німеччина.

"У ці дні лідер кримськотатарського народу перебуває в Канаді, і є надія, що там теж депортація кримських татар буде визнана геноцидом", - зазначив Барієв.

Водночас, він вважає, що "найважливішим фактором для того, щоб депортація була визнана геноцидом в усьому світі, є рішення про це в представницькому і законодавчому органі України - Верховній Раді України".

"Дане рішення було ухвалене 12 листопада 2015 року... Тепер наше завдання - втілити в життя це рішення в судовому порядку", - резюмував член Меджлісу.

Як повідомлялося, Сейм Латвії ухвалив заяву  з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу. 

Нагадаємо, 18 травня 1944 року почалася насильницька депортація з Криму в республіки Середньої Азії та на Урал кримських татар та інших місцевих народів. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Україні відзначається щороку 18 травня.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!