Меджліс: Депортацію кримських татар треба визнати геноцидом у судовому порядку

Необхідно організувати відкриту громадську дискусію на тему - що необхідно зробити, щоб судові органи визнали депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

Про це в ході Круглого столу "75-річчя депортації кримськотатарського народу: наслідки і перспектива визнання актом геноциду судовими органами України" 16 тавня в Укрінформі сказав голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

"Напередодні 75-річчя депортації кримськотатарського народу ми хочемо організувати відкриту дискусію для того, щоб подумати, як необхідно діяти і що зробити всім разом - політикам, громадським діячам, юристам і історикам - для того, щоб депортація кримськотатарського народу 1944 року була визнана геноцидом саме судовими органами", - сказав Барієв.

 

За його словами, цього року Латвія вже створила прецедент, ухваливши рішення про визнання депортації кримських татар геноцидом.

"Перша іноземна держава Латвія вже визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. 9 травня сейм Латвії ухвалив таке рішення", - повідомив член Меджлісу.

За його словами, правозахисники і громадські активісти продовжать роботу в даному напрямку з такими країнами, як Литва, Естонія, Польща і Німеччина.

"У ці дні лідер кримськотатарського народу перебуває в Канаді, і є надія, що там теж депортація кримських татар буде визнана геноцидом", - зазначив Барієв.

Водночас, він вважає, що "найважливішим фактором для того, щоб депортація була визнана геноцидом в усьому світі, є рішення про це в представницькому і законодавчому органі України - Верховній Раді України".

"Дане рішення було ухвалене 12 листопада 2015 року... Тепер наше завдання - втілити в життя це рішення в судовому порядку", - резюмував член Меджлісу.

Як повідомлялося, Сейм Латвії ухвалив заяву  з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу. 

Нагадаємо, 18 травня 1944 року почалася насильницька депортація з Криму в республіки Середньої Азії та на Урал кримських татар та інших місцевих народів. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Україні відзначається щороку 18 травня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.