АНОНС: У Львові святкуватимуть 30-річчя Студентського братства. ПРОГРАМА

18-19 травня, в Українському католицькому університеті, відбудеться святкування 30-ліття Студентського Братства Львівщини. З цієї нагоди Братство збирає у Львові, на спільну зустріч, усі свої покоління членів, усіх своїх осередків, а також запрошує усіх друзів Студентського Братства.

“На зорі 90-х Україна тільки починала ставати собою – розвиватися вільно під проводом молоді, у тому числі членів Студентського Братства, якими були студенти різних університетів Львівщини, – каже владика Борис Ґудзяк.– Пригадую, як ми, українці у діаспорі, із захопленням слідкували за діяльністю Братства, яке у свій спосіб доклалося до того, щоб Україна стала незалежною – з своїм прапором, гімном, з свободою церкви”.

Від 1989 року наскрізно місією Студентського братства було досягнення незалежності України. І вже через рік діяльності у 1990-му Братство організувало Революцію на граніті – кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори.

 

Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (сьогодні –  майдан Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту... А уже менше як за рік мрія про незалежність України стала реальністю.

“Братство провадило дуже багато як масштабних так і регулярних, точкових культурно-просвітницьких акцій, якими студенти несли українську ідею, культуру у різні області України. Тому, святкуючи 30-ліття, ми хочемо уникнути надмірної концентрації уваги на одній акції – Революція на граніті – вона була найгучнішою, але далеко не єдиною, – розповідає Наталія Климовська – проректор з розвитку та комунікацій Українського католицького університету, а у минулому" – член Студентського Братства.

Діяльність Студентського Братства принесла чимало плодів у різних вимірах, і святкування 30-ліття з часу його заснування – це нагода для членів різних поколінь, з одного боку повернутися у спогади, але з іншого –  актуалізувати вплив Братства сьогодні.

“У молитві ми пам’ятаємо тих членів братства, хто вже відійшов, хто віддав своє життя за нашу з вами свободу, за нашу з вами гідність. Велике спасибі усім тим, хто продовжує працю, хто не залишив цей фронт і ці завдання... Ваші заслуги є не лише тридцятилітньоїх давності, адже своєю працею ви стали на чолі економічного, культурного, підприємницького, духовного життя України. І усі ми надалі потребуємо вас: вашої солідарності та проводу”, – наголошує владика Борис Ґудзяк.

ПРОГРАМА

Відзначення 30-річчя Студентського Братства

Субота, 18 травня:

Місце: вул. Хуторівка, 35а, Філософсько-Богословський факультет УКУ.

10:00 – Вітальна кава

10:30-13:00 – Академічна панель

-  Олексій Гарань – Від "підтримки перебудови" до курсу на незалежність: чинники змін;

-  Ярослав Грицак – "Революція на граніті" в контексті українського століття воєн і революцій (19142014);

-  Вахтанг Кіпіані – Непідцензурна самвидавна періодика Студентського Братства.

13:00-13:45 – Перерва на перекус.

13:45-15:45 – Дискусійна панель: «Чому нам вдалося? Що маємо зробити ми, щоб наступним генераціям вдалося більше». Модератор Олесь Пограничний.

16:00-17:00 – Візійна панель. За участі нинішніх студентів, членів Студентського братства.

17:00 – Файна панель-забава.

Неділя, 19 травня:

12:00 – Літургія у Військовому храмі Стрітення Господнього (вул. Клепарівська, 30А).

13:00 – вирушаємо на Личаків або інші цвинтарі відвідати могили наших Небесних братчиків.

19:00 – театр ім.Марії Заньковецької святкове дійство "ЕтноЕволюція".

Учасники: танцювальний театр "Життя", октет "Орфей", Оксана Муха, "Піккардійська терція". Режисер дійства - Ірина Мазур. Вхід тільки за запрошеннями.

 

Організатори академічної частини: Студентське братство, Український католицький університет, Школа політичної аналітики НаУКМА, "Історична Правда", Програма дослідження сучасної історії України імені Петра Яцика

Концерт відбувається за підтримки Львівської ОДА.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.