Підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні знову призупинили

Сьогодні вранці на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва розпочалися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні. Однак на прохання Генпрокуратури будівництво зупинили для проведення слідчих експериментів у розслідуванні розстрілів протестувальників у 2014-му.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Про старт підготовки до спорудження меморіалу стало відомо під час брифінгу, в якому взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко.

Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
uinp.gov.ua

Проте о 14.00 Національний музей Революції Гідності отримав лист від Генеральної прокуратури України з проханням призупинити роботи у зв’язку з "проведенням слідчих експериментів у період з 13 по 17 травня" в нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні.

Також у листі зазначається, що "слідчі експерименти в іншій частині заплановано провести до 29 травня 2019 року".

Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
maidanmuseum.org

Музей надіслав до ГПУ відповідь, у якій запевнив що, як і в попередні рази, він готовий забезпечити максимальне сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів", — ідеться в листі-відповіді.

Зокрема, задля відтворення обстановки на час загибелі протестувальників у лютому 2014 року, Музей Майдану та представники генпідрядника щоразу демонтували секції будівельного паркану та виготовляли на прохання слідчих макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі.

Тому і цього разу керівництво Музею задовольнило прохання ГПУ та призупинило підготовчі роботи.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності готовий і в подальшому, в зазначені Вами строки у період з 13 по 17 травня 2019 року всіляко сприяти Генеральній прокуратурі України у проведенні слідчих експериментів", — запевнила заступник генерального директора Музею з будівництва Оксана Моргун.

Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
maidanmuseum.org

Вона запропонувала невідкладно скликати круглий стіл за участі представників Генпрокуратури, Музею Революції Гідності, родин Героїв Небесної Сотні, поранених під час Євромайдану разом з адвокатами з метою вирішити всі проблемні питання навколо будівництва меморіалу та слідчих дій прокуратури.

Нагадаємо, що підготовчі роботи до спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні відкладається вже не вперше. Процес мав розпочатися ще в липні 2018 року, але тоді його відклали через потребу ГПУ провести слідчі експериментиу справі розслідування загибелі учасників Революції Гідності 18—20 лютого 2014 року.

Відтоді Музей Революції Гідності, УІНП, ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" та департамент спецрозслідувань ГПУ узгодили план дій, щоб розслідування та побудова меморіалу не заважали одне одному.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.