Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Сейм Латвії ухвалив заяву з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на прес-службу парламенту Латвії.

Автор картини: Рустем Емiнов
Автор картини: Рустем Емiнов

В ухваленому документі зазначається, що цілий ряд історичних джерел вказують на цілеспрямований  геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі.

В тому числі – і проти кримських татар, щоб знищити їхню культуру, соціальний спадок, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, та щоб вижити їх з батьківщини.

Сейм у заяві також нагадує, що Росія п'ять років тому незаконно анексувала Крим. Латвійські парламентарі засуджують  тривалу політику утисків та насильства з боку Росії щодо кримських татар.

"Ті кримські татари, хто відмовляється прийняти російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються з дискримінацією. Їм заборонено допуск до освіти, медичних послуг, заборонено використовувати рідну мову, підтримувати традиції і культуру.

Немислимо, що кримські татари вже вдруге за 75 років насильно пригнічуються і переслідуються. Історія може повторитися", - сказав голова комісії Сейму з зовнішніх справ Ріхардс Колс.

Заява закликає міжнародне співтовариство та інституції відзначити депортацію кримських татар 75 років тому і стежити за сьогоднішніми подіями в Криму.

Читайте також:

У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.