У російському Новосибірську встановили бюст Сталіна

У Новосибірську біля будівлі обласного комітету КПРФ встановили бюст радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Про це повідомив глава ініціативної групи зі встановлення пам'ятника Олексій Денисюк, передає телеканал Еспресо.

 

Урочисте відкриття монумента відбулося 9 травня за участю першого секретаря новосибірського обкому, мера Новосибірська Анатолія Локотя.

Денисюк розповів, що бюст Сталіна зроблений з композиту кольору чорної бронзи, і встановлений на триметровий постамент, вирізаний з цілісного шматка граніту.

Установка пам'ятника на території обкому КПРФ була схвалена в середині березня 2019 року художньою радою мерії Новосибірська.

Раніше російська рада тричі з 2016 року відмовляла в установці бюста в запропонованих ініціативною групою місцях.

Денисюк розповів, що з 1,5 млн рублів, необхідних на установку пам'ятника, 500 тис. рублів зібрали члени ініціативної групи, решту суми виділило керівництво КПРФ.

Громадське обговорення, пов'язане з встановленням пам'ятника, пройшло в жовтні 2018 року. Комісія мерії констатувала, що в місті існують кардинально протилежні думки з цього питання.

Читайте також:

Тест на людоїдство

Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Я ненавиджу Сталіна з 13 років

Усі публікації за темою "СТАЛІН"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.