Спецпроект

Журі обрало 5 кращих проектів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

3 та 4 травня відбулося засідання незалежного журі, яке серед десяти проектів провідних архітектурних бюро з Австрії, Данії, Нідерландів, Німеччини, США, Франції та України визначило 5 найкращих.

Ці проекти проходять до другого — фінального — етапу архітектурного конкурсу. Першу десятку обрали у рамках відкритої попередньої кваліфікації з 165 заявок від кандидатів із 36 країн світу, йдеться у повідомленні на сайті Меморіального центру.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Оцінку проектів-переможців першого етапу члени журі здійснювали в умовах анонімності кандидатів за заздалегідь визначеними критеріями.

А саме, враховували не тільки характерні особливості будівництва, дизайн, колір і матеріали фасаду, стиль даху та доступність, а й унікальність та новаторство концепції у порівнянні з меморіалами та музеями, що займаються темою злочинів проти людства.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

5 учасників другого етапу матимуть можливість почути коментарі журі, удосконалити проекти й представити їх на фінальному засіданні.

Переможця архітектурного конкурсу оголосять 30 липня 2019 року. За його проектом у Києві побудують Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», відкриття якого заплановане на 2023 рік.

Фото: Меморіального центру
Фото: Меморіального центру

Познайомитися з кожним з 10 бюро-учасників архітектурного конкурсу можна за посиланнями:

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.