За чотири роки декомунізації в Україні перейменували 52 тисячі топонімів

Підсумки декомунізації: перейменовано 52 тисячі топонімів, 987 населених пунктів і демонтовано понад 2,5 тисячі пам'ятників радянським вождям.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на прес-брифінгу, повідомляє Укрінформ.

"В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів (змінено - ред.), переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість - пам’ятники Леніну", - зазначив В’ятрович.

 Володимир В'ятрович

За його словами, декомунізація не обмежилася чотирма законами, ухваленими 4 роки тому. Були також прийняті закони щодо реабілітації жертв політичних репресій та закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці УПА отримали статус учасників бойових дій.

"Логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація", - вважає В’ятрович.

У цьому контексті, зауважив він, ми "чітко говоримо про країну-агресора - Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну".

 Учасники брифінгу: директор Архіву СБУ Андрій Когут, Голова УІНП Володимир В'ятрович, народний депутат Ганна Гопко і в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони "Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті" та "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

21 травня вони набули чинності, в результаті чого розпочалася масштабна декомунізація.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.