АНОНС: У Києві відбудеться виставка та дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»

У Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України відбудуться заходи, присвячені проблемам народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі дослідження безпекового середовища "Прометей".

 

У боротьбі за демократичні свободи, національні права, політичні переконання, в тому числі й відмовляючись визнавати анексію Криму або воювати на Донбасі, активісти національних рухів залишаються в інформаційній ізоляції, вони очікують на міжнародну підтримку та солідарність.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою періодичних видань мовами народів РФ,у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані).

Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більше 100 років).

Час: 15 квітня, понеділок, 13.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України , м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (Михайлівська площа), ауд. 212

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ:

13.30 – 14.00      Реєстрація учасників

14.00 – 14.30      Вітальні слова:

  • Ганна Гопко, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України;
  • Андрій Веселовський, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
  • Микола Княжицький, Голова Комітету культури і духовності Верховної Ради України;
  • Ростислав Мартинюк, кореспондент газети "Эрзянь Мастор", медійний експерт;
  • Сирєсь Боляєнь, голова товариства ерзян України "Erzianj Wal";
  • Нафіс Кашапов,татарський політичний емігрант;
  • Вахтанг Кіпіані,історик, викладач, ведучий програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані", засновник Музею-архіву преси.

14.30 – 14.40      Презентація виставки періодики мовами народів РФ

(з колекції Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані)

14.40 – 15.00      Перерва на огляд виставки, кава-брейк

15.00 – 16.45      Експертна дискусія

Теми для обговорення:

  • Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?
  • "Ісламізація" Росії – шанс для народів чи нове дихання імперії?
  • Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?

16.45 – 17.00      Підведення підсумків, закриття заходу.

Вхід для преси –  за попередньою реєстрацією

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.