АНОНС: Лекція "Міфи про науку у Середні віки" в Києві

Чи було Середньовіччя справді "темними віками"? Чим ми завдячуємо середньовічним традиціям в повсякденні і в науці? Чи найшли б ми зараз спільну мову із середньостатистичним жителем середньовічної Європи? Ксенія Зборовська планує підняти тему "Міфи про науку у Середні віки".

Спробуємо разом зануритись у світ тих століть і знайти відповіді на такі питання:

- Чи дійсно було дуже мало освічених людей? Неосвічність королів - чому варто вірити
- Чи цікавила теологів тоді проблема кількості янголів на вістрі голки? Які взагалі проблеми ставили перед собою філософи і теологи тих часів?
- В якому стані була тогочасна наука і чи дійсно був занепад порівняно з Античністю?
- На що могла впливати жінка, яку освіту вона могла здобути і чи світила їй якась кар'єра в науці?

Також на лекції можна буде дізнатися топ-5 професій Середніх віків, найцікавіші експеременти в тогочасній науці та чому церква не боролася в Середні віки з магією, а відьом просто не існувало.

 

Ксенія Зборовська - історик філософії, медієвіст, опановує латину та давньогрецьку, засновниця проекту Art of mind.

11 квітня, четвер, 19.00

Місце: Plato's cave (Київ, вул. Верхній Вал, 22, нижній поверх кафе "Волконський").

Організатори: Plato's cave і Art of mind.

Вартість лекції - 250 грн. Купити квитки можна за цим посиланням: https://u.to/CULfFA

Контакти: 093-897-07-74 (Ксенія), 063-854-45-19 (Руслан), info@platoscave.com.ua.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.