Дружин Бандери і Шухевича зобразили на банках згущеного молока

Біографії та портрети дружин командира УПА Романа Шухевича, лідера ОУН Степана Бандери, гетьмана Павла Скоропадського та письменника Михайла Коцюбинського зобразили на банках згущеного молока.

Випустили лімітовану серію, яку відправлять військовим на Донбас. Так хочуть нагадати про значення ролі жінок в історії України, пише Газета.UA.

Ярославу Бандеру, Наталю Березинську-Шухевич, Віру Коцюбинську та Олександру Скоропадську зобразили на банках згущенки

Фото: TABASCO

"8 березня у медіапросторі зазвичай згадують Розу Люксембург і Клару Цеткін, Софію Ковалевську. Забувають про українських жінок, які безпосередньо впливали на хід історії України. Ми вирішили нагадати про тих, хто опинився дещо в тіні відомих чоловіків.

Ярослава Бандера була членом Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 року. Наталя Березинська-Шухевич рятувала єврейських дітей від німецьких загарбників. Віра Коцюбинська заснувала першу українську школу в Чернигові. Олександра Скоропадська підтримувала чоловіка в еміграції, взяла на себе увесь побут і написала книгу, присвячену генеалогії Скоропадських", ‒ розповів Голова наглядової ради Ічнянського молочного комбінату Валентин Запорощук.

Дизайн і концепцію проекту створила команда української креативної агенції TABASCO, яка перед тим розробила "Бойову згущенку" для Збройних Сил України.

Серія згущеного молока, присвячена видатним жінкам України, - виключно сувенірна. Її не продаватимуть, а передадуть військовим.

Читайте також:

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.