Папа розсекретив архіви Ватикану часів Другої світової війни та повоєнного періоду

Папа Франциск оголосив відкриття архівів понтифікату Пія ХІІ: Церква не боїться історії!

Приймаючи настоятелів та працівників Ватиканського Секретного Архіву, Папа Франциск оголосив про те, що вже через рік дослідники отримають доступ до архівів, які стосуються понтифікату Папи Пія ХІІ, повідомляє VaticanNews.

 Фото: VaticanNews

"Церква не боїться історії, більше того, любить її", – наголосив Папа Франциск, приймаючи в понеділок, 4 березня 2019 р., очільників та працівників Ватиканського Секретного Архіву й викладачів Ватиканської Школи Палеографії, Дипломатики та Архівістики.

В контексті 80-річчя обрання Папи Пія ХІІ, що припадало 2 березня, Святіший Отець оголосив про те, що вирішив від 2 березня 2020 року надати доступ до архівів, які стосуються періоду цього понтифікату.

Папа Франциск, насамперед, вказав на те, що його попередникові Пієві ХІІ випало провадити "Петрів Човен" в "один з найсумніших та найтемніших періодів" минулого століття, позначений Другою світовою війною та післявоєнною відбудовою та відновленням європейських країн.

Постать цього Папи, за його словами, "досліджували та вивчали під різними аспектами" і навіть критикували "не без деякого упередження та перебільшення".

"Сьогодні її належним чином переоцінюють, виставляючи в справедливому світлі з огляду на його багатогранні якості: насамперед, душпастирські, але також богословські, аскетичні та дипломатичні", – мовив він, вказавши на те, що працівники Ватиканського Секретного Архіву, а також Історичних Архівів Святого Престолу й Держави-Міста Ватикану від 2006 року з доручення Папи Бенедикта XVI займаються інвентаризацією документів періоду цього понтифікату, склавши їм подяку за "терпеливу й ретельну працю".

"Ця ваша та ваших колег наполеглива й непроста праця дозволяє мені сьогодні, спогадуючи цю значущу річницю, оголосити про моє рішення відкрити для дослідників архівну документацію, що стосується понтифікату Пія ХІІ, аж до дня його смерті в Кастель Ґандольфо 9 жовтня 1958 року", – сказав Папа Франциск, зазначивши, що датою цього відкриття він обрав 2 березня 2020 року.

За словами Святішого Отця, заслухавши думку своїх співробітників, він прийняв це рішення з душевним миром, в переконанні, що "серйозні та об’єктивні історичні дослідження" зуміють у справедливому світлі та з відповідною критикою оцінити "як славні періоди цього Папи, та, без сумніву, також і періоди великих труднощів, виснажливих рішень, людської та християнської розсудливості, яка декому здається ухильністю, натомість, це були по-людськи вистраждані спроби серед найгустішої пітьми й жорстокості зберегти полум’я гуманітарних ініціатив, прихованої, але активної дипломатії, надії на можливість ефективної відкритості сердець".

Дякуючи архівістам за їхню працю, "виконувану в тиші й далеко від сенсацій", Папа підкреслив, що вона є дбанням про пам’ять, яку можна прирівняти до вирощування дерева, "гілки якого спрямовані до неба, а коріння міцно заглиблене в землі".

Читайте також:

Історія допомагає нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє – Папа Франциск

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР