У Рівному будують варязький дракар. Він стане основою музею

Етнографічний комплекс просто неба – музей-скансен "Городище Оствиця" планують створити поблизу озера Басів Кут у Рівному.

Як повідомляється на сторінці проекту "Драккар Гунгнір" у Facebook, першим етапом будівництва музею стане відтворення точної дев’ятиметрової копії варязького човна. На сьогодні створено макет завдовжки 90 см, передає Укрінформ.
 

Плановий термін реалізації проекту - 3 місяці. Будівництво човна відбуватиметься на подвір'ї Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 
 

"Сучасне Рівне – місто, яке має прадавню історію, але яке не може похвалитися багатою збереженою архітектурною, історичною спадщиною, яку можна побачити на власні очі. Тому проекти, які передбачають історичну реконструкцію, є зараз актуальними та потрібними місту та громаді. Такі проекти підвищать загальний суспільний інтерес до збереження та "оживлення" не тільки історико-культурної спадщини регіону, але й культурного життя міста Рівне", - зазначають автори проекту.

Як очікується, човен стане новою цікавою атракцією Рівного та "родзинкою" озера Басів Кут. Реалізація цього проекту допоможе залучити кошти для створення і розвитку музею-скансену.

Автори оголосили про збір коштів, до якого можуть долучитися всі охочі.

Після завершення проекту відбудеться урочистий спуск човна на озеро Басів Кут і вісім найбільших меценатів отримають можливість першими повеслувати на ньому.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.