В Ужгороді генконсульство Угорщини самовільно встановило провокативний імперський пам'ятник. ФОТО

Біля споруди Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відбулося відкриття провокативного з своєю суттю пам'ятника одному з ключових символів угорської державності – короні Святого Іштвана.

Політичний символ встановлено перед огорожею, що окреслює територію генконсульства, тобто не на дипломатичній території Угорщини, а на території України.

При цьому, як з'ясувало Закарпаття онлайн, пам'ятник встановлено самовільно, без будь-яких звернень на адресу міської влади Ужгорода чи, тим більше, погоджень з боку відповідних служб.

 Фото: Закарпаття онлайн

При цьому представники Угорщини спеціально вибрали для цього зручний для момент ослаблення української влади в часі боротьби за посаду президента України.

Перших осіб влади Ужгорода чи області на відкритті помічено не було.

Пам'ятник має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою, без дублювання українською, зафіксовано основні історичні віхи, що стосуються предмету вшанування.

 Фото: Закарпаття онлайн

Текст українською є на тильному боці постаменту, однак оскільки пам'ятник встановлено на газоні і заднім боком мало не впритул до огорожі, ні побачити, ні прочитати його не можливо.

 Фото: Закарпаття онлайн

Зверху на камені встановлено бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці – так, як ця угорська реліквія експонується нині в споруді парламенту Угорщини в Будапешті.

 Фото: Закарпаття онлайн

Судячи з бронзового литва, автором міні-корони є колишній ужгородець, а віднедавна – громадянин Угорщини і мешканець Будапешта Михайло Колодко, який за підтримки та фінансування генконсульства Угорщини раніше вже в становив в обласному центрі Закарпаття мініатюрні скульптурки цілого ряду угорських діячів.

 Фото: Закарпаття онлайн

Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, виготовлення і встановлення мініатюрного символу імперських амбіцій Угорщини раніше планувалося у вигляді диптиху "Наполеон і корона", в якому обігрувалося непідтверджена історична версія про перебування корони Святого Іштвана на території Закарпаття – у Середньому та Мукачівському замку.

Однак потім, після скандалу з цього приводу та втручання українських спецслужб скульптурку Наполеона було ототожнено з однойменним тістечком і встановлено окремо біля однієї з ужгородських пекарень.

Другу частину композиції, як уже було сказано, без жодних погоджень було встановлено біля угорської дипломатичної установи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.