Призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації

13 березня 2019 року наказом Українського інституту національної пам’яті призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації. Це ключовий крок у створенні нової системи реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму.

Саме до Національної комісії, організаційно-технічну діяльність якої забезпечує Інститут, будуть надходити обґрунтовані висновки регіональних комісій з реабілітації для ухвалення рішення про реабілітацію.

За результатами подачі кандидатур відповідними державними органами та жеребкування представників серед громадськості та наукових установ, до складу Національної комісії увійшло семеро осіб:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник Львівської міської громадської наукової організації "Центр досліджень визвольного руху";

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації "Одеський меморіал";

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації "Київське товариство політв’язнів та репресованих".

Інститут делегував до складу комісії Йосифа Зісельса, відомого громадського діяча, дисидента та правозахисника, співпрезидента Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Перші комісії у регіонах уже розпочинають свою роботу. Відтак перші засідання пройшли уже у Волинській та Закарпатській регіональних комісіях з реабілітації

Нагадуємо, що зручно стежити за утворенням комісії по Україні можна на карті, що модерується Інститутом.

Дивіться також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.