Призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації

13 березня 2019 року наказом Українського інституту національної пам’яті призначено персональний склад Національної комісії з реабілітації. Це ключовий крок у створенні нової системи реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму.

Саме до Національної комісії, організаційно-технічну діяльність якої забезпечує Інститут, будуть надходити обґрунтовані висновки регіональних комісій з реабілітації для ухвалення рішення про реабілітацію.

За результатами подачі кандидатур відповідними державними органами та жеребкування представників серед громадськості та наукових установ, до складу Національної комісії увійшло семеро осіб:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник Львівської міської громадської наукової організації "Центр досліджень визвольного руху";

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації "Одеський меморіал";

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації "Київське товариство політв’язнів та репресованих".

Інститут делегував до складу комісії Йосифа Зісельса, відомого громадського діяча, дисидента та правозахисника, співпрезидента Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Перші комісії у регіонах уже розпочинають свою роботу. Відтак перші засідання пройшли уже у Волинській та Закарпатській регіональних комісіях з реабілітації

Нагадуємо, що зручно стежити за утворенням комісії по Україні можна на карті, що модерується Інститутом.

Дивіться також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.