Напередодні 80-річчя незалежності Карпатської України в центрі Києва відкрили виставку

Виставка "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ", розміщена на 20 тематичних банерах, розповідає про історію Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917-1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.

Виставка відкрилася 13 березня о 14.00 на Хрещатику біля Головпошти, повідомляє організатор виставки Український інститут національної пам'яті.

"Історія Карпатської України - коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію 20 століття. Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Вона про соборність, про боротьбу за єдність українського народу. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду і для натхнення", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Зліва праворуч: керівник проекту створення виставки Олександр Пагіря, заступник міністра культури України Юрій Рибачук, Голова УІНП Володимир В'ятрович, віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Фото: Український інститут національної пам'яті

У виставці, яку підготували фахівці Інституту спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи. Вона знайомить з історією краю від 1918-1919 років, коли закарпатські русини здійснили першу спробу об’єднатися з українцями по іншій бік Карпат у складі Української Народної Республіки зі столицею у Києві, до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб зберегти пам’ять про ті події.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

Виставка допомагає зрозуміти унікальну історичну роль, яку відіграла Карпатська Україна в історії нашої держави та Європи загалом, і за що її називали "найменшою державою з найбільшими національними амбіціями".

"Саме у Карпатській Україні було здійснено перший відкрий збройний спротив гітлерівським планам перекроювання кордонів у Центрально-Східній Європі, що став увертюрою до початку Другої світової війни. На тлі ганебної капітуляції Чехо-Словаччини перед німецьким вермахтом, опір карпатських січовиків проти регулярної угорської армії викликав захоплення у цілого світу. Про нього писали провідні західні видання, складались пісні та перекази. У 1940-1950-х рр. легенда українського спротиву на Закарпатті живила борців за незалежність України у рядах ОУН та УПА", - говорить Олександр Пагіря.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

У відкритті виставки також взяла участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Для неї це була особлива місія – дід Іванни Орестівни, Дмитро Климпуш був головним командантом "Карпатської Січі".

"Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном, є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда – це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна "недодержава". Правда – це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини", - говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Виставка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді у приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю "Історія.UA".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.