Пенсіонерів Вермахту й військ СС найбільше — в Польщі

573 громадянини Польщі одержують від уряду Федеральної Республіки Німеччини пенсію за службу у її збройних силах під час Другої світової війни.

Кількість одержувачів т. зв. "гітлер-ренти" стала відомою внаслідок скандалу, який розгорівся між Бельгією та Німеччиною наприкінці лютого, повідомляє WAS.

Парламент Бельгії, дізнавшись про те, що колишні військовики Вермахту й СС по всьому світу отримують виплати, ухвалив резолюцію із закликом до німецької влади припинити виплати бельгійцям-колаборантам.

Таких бельгійців, які або прийняли громадянство Третього Райху, або служили у військах СС, на даний час налічується 27 осіб. Вони отримують пенсії від € 435 до €1275 на місяць.

Міністерство праці Німеччини твердить, що бельгійців 18 і що есесівців серед них немає.

У зв’язку зі скадалом, Німеччина змушена була прозвітувати, що пенсії виплачуються 2033 особам: у Великій Британії — 30, у Чехії — 94, в Угорщині — 48, у Франції — 54, у Хорватії — 71, в Австрії — 101, у Словенії — 184. Понад 400 переказів Німеччина щомісяця надсилає до США, Канади, Австралії, країн Азії.

573 одержувачі "гітлер-ренти" перебуває в Польщі – і це найбільше число. Річ у тім, що через німецькі військові формування пройшло до півмільйона громадян довоєнної Польщі, як випливає з книги Ришарда Качмарека, директора Інституту історії Сілезького університету "Поляки у Вермахті".

Крім того, виплати отримують 15 громадян Швеції, ветерани іспанської "Блакитної дивізії" та деякі їхні вдови й сироти (41 ветеран на 2015 рік).

Про те, чи є серед цих пенсіонерів громадяни України, невідомо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.