''Вони теж жертви'': Луценко зарахував загиблих силовиків до Небесної Сотні

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що співробітники силових структур, які загинули під час Революції Гідності в 2014 році, також входять у Небесну Сотню і є жертвами подій.

Про це він сказав на засіданні Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, передає УНІАН.

 Фото: Антикор

Він вказав на дані експертизи, що встановлюють зв'язок між наказами керівників силових структур і смертями на Майдані.

"Наголошую, мова йде про всі сторони конфлікту, тому що серед Небесної Сотні є і 18 загиблих міліціонерів. І ті, і ті — жертви", — заявив глава ГПУ.

Нагадуємо, нещодавно Юрій Луценко повідомив, що співробітники Генеральної прокуратури завершили досудове слідство щодо осіб, винних у вбивствах на Майдані Незалежності в Києві у 2014 році. Він зазначив, що справа готується для передачі до суду.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.