АНОНС: Камерний показ фільму «Майдан»

Важко повірити, але з часів Революції Гідності вже пройшло 5 років. Тож киянам пропонують переглянути один із перших фільмів, присвячених цій темі, — «Майдан» Сергія Лозниці.

Про це повідомляють організатори із "Polotno".

 

"Майдан" — це хроніка подій Революції Гідності. Фільм концентрується на масовості протесту, виводячи на передній план народ як рушійну силу. Окремі персонажі з’являються лише на декілька хвилин, аби знову стати частиною того руху, який створює зміни.

Прем’єра "Майдану" відбулася на Каннському кінофестивалі, де він став одним із перших фільмів, який розповів світові про ті події, що сталися у нашій країні. В Україні кіно отримало доволі змішану реакцію. Власне, як і всі стрічки Сергія Лозниці.

Час: 21 лютого, четвер, 19:00

Місце: Музичний простір МК, вул. Богдана Хмельницького, 57 Б

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.