Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Влада Німеччини заявила, що у Бельгії ніхто з колишніх солдатів дивізій Ваффен-СС пенсії за інвалідністю не отримує.

Як повідомляє Бабель із посиланням на Associated Press, Міністерство праці Німеччини після ретельної перевірки заявило, що у Бельгії такі пенсії отримують лише 18 осіб, але серед них немає колишніх солдатів гітлерівської армії.

 Фото ілюстративне. Вояки 27-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС "Лангемарк"

Джерело: Pinterest

Раніше бельгійські депутати заявили, що 27 громадян Бельгії досі отримують додаткову пенсію від Німеччини

Депутати ствержували, що дія указу Гітлера від 1941 року не була припинена після війни, і це дозволило групі колишніх бельгійських солдатів Ваффен-СС отримувати військову виплату від 425 до 1 275 євро щомісяця.

Читайте також:

Між поліцією та військами СС. Галицькі добровольчі полки

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.