«Характер гідності». Стартував проект про життя Героїв Небесної Сотні

Це – серія відеороликів, де про загиблих учасників Революції Гідності розповідають їхні рідні і близькі. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

До п’ятих роковин початку масових розстрілів у центрі столиці громадське об’єднання "Родина Героїв Небесної сотні" та Національний музей Революції Гідності приурочили проект "Характери гідності".

"Я сама родичка загиблого, мій свекор Володимир Станіславович Кульчицький – один із Героїв Небесної Сотні. Мені дуже важливо, щоб пам’ять про них жила, щоб їх знали справжніми, бо час іде, щось стирається з пам’яті, з’являються домисли. Мені дуже хочеться, щоб про них знали так, як про них можуть розповісти найближчі", - говорить автор ідеї, режисерка проекту Дарина Кульчицька.

Наразі вийшло 19 роликів серії, але робота над проектом триватиме.

"За ці п’ять років ми вже поховали 17 батьків Героїв Небесної Сотні. Лише в цьому році – трьох матерів. Вони йдуть, і з ними йдуть їхні спогади. А я хочу якомога більше їх зберегти. Я не можу обіцяти, що зроблю ролики про всіх героїв. Але постараюся зробити якомога більше", - говорить Дарина Кульчицька.

Відеоролики можна побачити за посиланням. Також їх демонструють окремі телеканали України, а також використовуватимуть на заходах закордонні дипломатичні місії України. Весь матеріал, зібраний в процесі підготовки роликів, зберігатиметься в Національному музеї Революції Гідності.

Читайте також:

Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.