ГПУ ЗАВЕРШИЛА СЛІДСТВО У СПРАВІ РОЗСТРІЛУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - ЛУЦЕНКО

Генеральна прокуратура України завершила досудове слідство у справі розстрілів протестувальників на Майдані в лютому 2014 року й готова передати справу до суду. Обвинуваченим загрожує довічне позбавлення волі.

Про це в ефірі телеканалу "Прямий" у ток-шоу "Ехо України" заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

"Ми завершили досудове слідство щодо винних у розстрілах на Майдані. Ми маємо всі докази для передачі в суд, у тому числі, наукову незалежну експертизу про те, що команди Януковича, голови СБУ Якименка, керівника МВС Захарченка та їхніх підлеглих привели до розстрілу мирних людей на Майдані", - розповів Луценко.

Генпрокурор зазначив, що стаття, за якою звинувачують колишнє керівництво держави, передбачає довічне ув'язнення.

"Крім тих 150 діячів силових структур, які зараз знаходять на лаві підсудних за насилля на Майдані, заочно добавляться ще півтора десятка на чолі з Януковичем та керівниками силових структур, винних у відданні злочинного наказу," - пояснив Луценко.

Поступ у розслідуваннях справ Майдану відборажений в інфографіці від Генеральної прокуратури України:

 
 
 
 
 

Нагадаємо, 24 січня 2019 року екс-президента України Віктора Януковича, який утік до Росії внаслідок протестів Революції гідності 2013-2014 років, заочно засудили на 13 років ув'язнення за звинуваченням у державній зраді. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.