АНОНС: У Києві відкриється виставка «Символи Балтійської Свободи та раритети української фалеристики»

Вперше в Україні експонуватиметься низка найвищих державних нагород Литви, Латвії та Естонії

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї історії України.

 

Виставковий проект підготовлено Національним музеєм історії України спільно з посольством Республіки Литва. Вперше в Україні експонуватимуться найвищі державні нагороди Литви, Латвії та Естонії з приватної колекції литовського колекціонера Вілюса Каваляускаса.

Серед них: "Орден Білої Зірки" Республіки Естонія – одна з найвищих естонських державних нагород, "Орден Трьох Зірок" Республіки Латвія, який було засновано 24 березня 1924 р., на честь створення Латвійської держави, а також найвища нагорода Литовської Республіки ­– "Орден Вітовтаса (Вітовта) Великого" (1930 р.).

Також вперше широкому загалу глядачів буде представлено унікальні фалеристичні пам’ятки періоду українських національно-визвольних змагань.

Це, зокрема, знак ордену св. Михаїла Архангела, запроваджений на честь учасників Другого Зимового походу армії УНР, та один з можливих варіантів виконання знаку "Ордену Богдана Хмельницького", або "Ордену Булави", який було виготовлено за ініціативи окремих кіл української політичної еміграції у 1920-х роках.

Партнер виставкового проекту – посольство Республіки Литва.

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.

Час: 22 лютого, п’ятниця, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Контакт: Для ЗМІ вхід за акредитацією, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки за запрошеннями

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.