Палеонтологи розповіли про знахідку рештків динозавра зі хвостом у формі серця

Палеонтологи опублікували результати рокопок 15-річної давнини, в ході яких вони знайшли невідомого раніше титанозавра зі хвостовими кістками у формі серця.

Кістки хребта, плеч і ніг, а також уламки кісток шиї, руки, хвоста й стегна доісторичної істоти знайшли ще у 2004 році під час розкопок у Танзанії в Африці.

Проте подробиці докладного дослідження, здійсненого вченими Університету Огайо (США), опублікував сайт PLoS ONE тільки 13 лютого цього року, повідомляє Gizmodo.

Назва титанозавра вимовляється як "мнямавамтука мойовамкея" (Mnyamawamtuka moyowamkia), що мовою суахілі означає "тварина з річки Мтука зі хвостом у вигляді серця". Скам’янілі кістки віком 100 мільйонів років знайшли в руслі висохлої річки в південно-західній Танзанії.

Скелет Mnyamawamtuka  належав відносно невеликому титанозавру, скоріш за все – дитинчаті, яке ще не виросло.

Художня реконструція кісток титанозавра, в тому числі серцевидних кісток хвоста. Художник: Марк Віттон

Притаманні Mnyamawamtuka  особливості включають малу грудну пластину (грудну кістку) та цікавий набір рис, які простежуються як у більш ранніх, так і в пізніших видах титанозаврів, включаючи різні типи зубів.

Як зазначено, цей екзпепляр мав хвіст у вигляді серця, який складався з двох хребців, кожен із яких видовжений у своїй центральній частині. Функція хвостових кісток у формі серця археологам поки не зрозуміла.

Титанозаври зазвичай асоціюються з викопими рештками, які знаходять у Південній Америці, але ця знахідка й інші свідчать, що й Африканський континент також був частиною їхньої історії.

"Великий шмат наших знань про історію еволюції титанозаврів походить від вивчення видів, відомих із Південної Америки. Але під час першої половини Крейдової ери Африка й Південна Америка ще були поєднані перед тим, як остаточно розділитися приблизно в середині Крейдової ери, — говорить науковець з Університету Середнього Заходу Ерік Горсак (Eric Gorscak), який був одним з учасників дослідження.

"З останніх відкриттів в Африці, як от: RukwatitanMansourasaurusShingopana, а тепер і Mnyamawamtuka видно, що титанозаври скоріш за все були такими ж різноманітними, як їхні південноамериканські родичі, і можливо, був грубий поділ між північною та південною частинами Африки", — додає він.

Титанозаври Mnyamawamtuka жили вздовж заплави або дельти річки Мтука, яка, згідно з дослідженнями геологів, переживала періоди засухи й розливу. Серед тварин, які жили вздовж неї, були чотириногі завроподи з довгими шиями, м'ясоїдні динозаври-тероподи, черепахи й родичі сучасних крокодилів.

Нагадаємо, в Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.