АНОНС: Лекція "Слов'яни та зима: чи легко бути "північним народом"?"

Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля розкаже археолог-славіст Євген Синиця у Національному музеї історії України 16 лютого.

Велике розселення слов'ян, що було одним з ключових процесів початку середньовіччя, зазвичай змальовують як героїчну епоху. Це не дивно, адже слов'яни фігурують у повідомленнях тогочасних джерел чи не виключно як зухвалі агресори та вкрай "незручні" супротивники на полі битви.

Та вдалі набіги й доволі гучні перемоги були, насправді, радше епізодами тогочасного слов'янського життя-буття. По поверненні домів на звитяжних вояків чекали звичайні, цілком зрозумілі й сучасній людині, проблеми: як зігріти свої домівки, як прогодувати свої сім'ї протягом тривалої та доволі суворої зими?

 

Відповіді на такі питання найчастіше лишалися "за кадром" писемних джерел, однак чимало "лайфхаків" ранньосередньовічного "слов'янського зимування" здатна висвітлити археологія. Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля спробує показати у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

16 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2), 4-й поверх.

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" і Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.