У Варшаві відкрили меморіальну дошку на честь Військової місії УНР. ФОТО

13 лютого у Варшаві урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, в якому в 1920 році діяли Військова секція при Дипломатичній місії і Військова місія Української Народної Республіки.

Дошку встановили на будівлі колишнього готелю "Польський" за адресою вулиця Длуга (Długa), 29, що в центрі міста, передає видання українців у Польщі "Наше слово".

 

Участь у події взяв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський, мер Варшави Рафал Тшасковський, посол України в Польщі Андрій Дещиця. Серед присутніх – голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, дипломат Микола Ярмолюк, посол Польщі в Україні Ян Пекло.

 Фото: FB Андрій Дещиця

Це перша така пам’ятна таблиця у польській столиці. Подібна меморіальна дошка знаходиться в Гданську на будинку, в якому у 20-х роках діяло Генеральне консульство УНР.

Доцент КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат істориних наук Андрій Руккас зауважив, що напис на дошці неточний, адже на вулиці Длугій розташовувалися Військова секція і Військова місія лише з 1920 року. До того Військова секція перебувала в готелі "Саський" на вулиці Козій. 

"Тому згадка у тексті про 1919 рік і Місію недоречна з двох причин – не було Місії, а секція функціонувала в іншому місці", – написав історик у "Фейсбуці".

ДОВІДКА:

Від грудня 1919 року в Варшаві діяла Військова секція при Дипломатичній місії УНР, яка з лютого 1920 року розміщувалася в готелі "Польський". У липні 1920 року секцію реорганізували в самостійну Військову місію УНР, яка діяла до листопада того ж року.

Як повідомлялося, архів з’ясував обставини бою Армії УНР в 1919 році у Літках на Київщині.

У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.