У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років"

Тематична виставка "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років. Видатні військові та державні діячі" розповідає про постаті 21 діяча Української революції – уродженців Сумщини, з них 14 – видатні державні діячі, 7 – військові діячі.

Виставка організована Сумською облдержадміністрацією паралельно з реалізацією загальноукраїнського проекту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", повыдомляє Сумський історичний портал.

Відкрив виставку керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький.

"Сумщина також багата на людей, які воювали за Українську державність, – говорив Дмитро Живицький, – На території населених пунктів сучасної Сумської області відбувались бої з більшовицькими військами, проголошувалась українська влада, створювалися державні органи та установи, кипіло громадсько-політичне життя".

 

Цікаві факти про героїв цієї виставки розповів кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету, один із її авторів Валерій Власенко.

"Як відомо, українська революція тривала з 1917 по 1921 рік. За цей період на території України функціонували Українська центральна республіка періоду Центральної Ради, Українська Держава Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка періоду Директорії і Західноукраїнська Народна Республіка. Герої нашої виставки – це уродженці Сумщини, які брали участь у розбудові цих чотирьох країн. Деякі з персоналій взагалі невідомі. Ми відкриваємо їх імена і хочемо, щоб їх знали і пам’ятали", – сказав він.

 

Серед відомих уродженців Сумщини, Валерій Власенко, зокрема, розповів про Миколу Василенка, який був членом Центральної Ради, а згодом виконувачем обов’язків прем’єр-міністра за часів Павла Скоропадського та міністром закордонних справ.

 

Інший уродженець Сумщини – Олександр Греков був генерал-хорунжим армії УНР, військовим міністром УНР і головнокомандувачем Української Галицької армії (Збройних сил ЗУНР).

 

Не оминув історик і Олександра Олеся, якого знають більше як поета-лірика. Олесь був дипломатом, культурним аташе у 1919 році при дипломатичних представництвах України в Угорщині і в Відні. Зокрема, завдяки йому було відкрито Український вільний університет, бо поет віддав у заставу наклад своєї книги, оціненої у 100 тисяч австрійських крон.

Комплекти плакатів тематичної виставки передано до міст і районів, закладів культури та освіти з метою презентації та донесення до жителів області інформації про роль Сумщини в історичному творенні української держави.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.