Конкурс НБУ на найкращу пам'ятну монету проведуть за новими правилами

1 лютого стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України", який проводитиметься серед пам’ятних монет, що ввійшли в обіг у 2018 році.

Про це повідомляє Укрінформ  із посиланням на прес-службу Національного банку України

"Цьогоріч Національний банк уперше з часів існування конкурсу змінив правила його проведення. Відтепер визначатимуться по три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у двох номінаціях (раніше – у трьох): "Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року з урахуванням обраної теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології та "Краще розкриття теми" – оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, присвяченої особистості, події, інституції тощо", – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що такі зміни у правилах конкурсу допоможуть точніше визначити найцікавішу і найпопулярнішу тематику серед споживачів, а також привернути увагу широкого загалу до мистецтва пластики, державотворчих ідей та цілей.

За право стати автором кращих монет змагатимуться автори дизайну пам'ятних монет Любов Андрощук, Володимир Дем’яненко, Святослав Іваненко, Микола Кочубей, Марина Куц, Наталія Фандікова та група художників "АртТріум" (Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки).

Конкурс проходитиме у два етапи. Монету одного найменування можна зазначати лише в одній номінації.

Як відомо, конкурс, що вже став традиційним в Україні, започаткували у 2005 році. За результатами минулорічного конкурсу "Краща монета року України", у якому взяли участь монети, введені в обіг у 2017 році, перемогли такі монети: у номінації "Краща монета року" – "Колесо життя", у номінації "Унікальне ідейне рішення" перемогу розділили "Колесо життя" та "До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років". У номінації "Найкраще художнє рішення" переміг "Косівський розпис".

Як повідомлялося, у словацькому барі в Кошице знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.