Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

Українські науковці отримали змогу працювати у турецьких архівах, що дає можливість вивчати документи, які стосуються українсько-турецьких відносин та історії України, з першоджерел.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла філолог-сходнознавець, викладач Стамбульського університету Ірина Дрига.

"Центральний османський архів розкрив нам середньовічні реєстри  "джиз’є", що проливають нове світло на історію населення приазовських степів. Підготовка та отримання Томоса полегшила доступ до фондів Вселенського Патріархату з рідкісними пам’ятками лексикографії" повідомила науковець.

Доцент Ірина Дрига — філолог-сходознавець, викладач Стамбульського університету

Вона також розповіла, що в науковій роботі українцям допомагають недоступними в Україні джерелами та консультаціями інші наукові та освітні осередки, зокрема інститут Тюркіят Стамбульського університету, Центр грецької культури при консульстві Греції та Німецький інститут в Стамбулі.

Проте, за словами Дриги, відділенню української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур факультету літератури дуже не вистачає історичної бібліотеки.

"А ще більше ми потребуємо зараз текстів української літератури, починаючи від Літопису руського та галицько-волинського до бібліотеки української літератури ХХІ ст. Мріємо про серію "Бібліотека української літератури", що виходила з 1982 року. Крім далеко не всіх творів Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко, немає допоки практично нічого"поскаржилася викладач.

На згаданому відділенні української мови та літератури навчаються понад 40 студентів. Фахова програма передбачає, окрема, курс давнього періоду історії й культури України.

Нагадаємо, колишнього директора Державного архіву Чернівецької області засудили на 5 років позбавлення волі зі звільненням від покрання через важку хворобу.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.