Музей лемківської культури в Польщі буде відкритий і в 2019 році

Музей лемківської культури в Польщі з лютого знову прийматиме відвідувачів.

Про це повідомляє газета Об’єднання українців у Польщі "Наше слово" з посиланням на сторінку закладу у "Фейсбуці".

Музей лемківської культури розташовуєтья в с. Зиндранова Підкарпатського воєводства.

Питання про роботу музею у 2019 році було врегульоване під час зустрічі представників Ради товариства розвитку Музею лемківської культури з керівництвом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі 23 січня.

Фото: FB Музей Лемківской Культуры 

Розклад роботи музею в 2019 році буде таким:

Лютий: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00
Березень: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Квітень: лише по суботах і неділях з 8:00 до 16:00 (без урахування 21 квітня).
Травень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (за винятком 3 травня).
Червень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 20 червня).
Липень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Серпень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 15 серпня).
Вересень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Жовтень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Листопад: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Грудень: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00.

Раніше функціонування музею у 2019 році було під питанням, оскільки у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації планувало урізати фінансування.

ДОВІДКА:

Музей Лемківської культури в с. Зиндранова заснував в 1968 році корінний мешканець Зиндранови – Теодора Ґоча. До сьогодні його діяльність спрямовувалася на збереження, захист для майбутніх поколінь матеріальної та духовної культури лемків і Лемківщини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.