Вашингтонський Музей новин закриється до кінця 2019-го

Музей новин у Вашингтоні, США, збираються в кінці 2019 року закрити й продати Університету ім. Джона Гопкінса.

Про це йдеться в заяві Форуму свободи (Freedom Forum), який є засновником і головним спонсором музею, передає сайт Wusa9.

Музей новин відкрився 2008 року як заклад, покликаний просувати у суспільстві важливість вільної преси та Першої поправки до Конституції США (заборона на законодавчому рівні обмежувати свободу слова, друку, зборів тощо).

 Будівля Музею новин. Фото: wusa9.com

Музей включає сім поверхів з понад дюжиною галерей та аудиторій. Його постійні інсталяції вкючають меморіал журналістам, які загинули при виконанні своїх обов’язків, архів історичних газет за останні століття та одну з найбільших виставок частин Берлінського муру у світі.

Щороку Музей новин відвідує 800 тисяч людей, проте Форум свободи оцінив його нерентабельним.

Тому організація досягла угоди з Університетом Джона Гопкінса продати будівлю за $372.5 млн.

"Ми продовжуємо виконувати наші програми, у міру фінансової спроможності, щоб просуваи п’ять свобод Першої поправки і для підвищення знань у суспільстві про важливість вільної та чесної преси. Із сьогоднішньою заявою ми починаюємо використовуватив сі можливості, щоб знайти новий дім у Вашингтоні", — сказала Джан Нойхарт, голова і генеральний директор Форуму свободи.

Після реконструкції будівлі туди переїде Школа передових міжнародних студій Університету ім. Джона Гопкінса.

Як повідомлялося, в Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.