У словацькому барі знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи. ФОТО

У підвалі пивбару "Hostinec" в м. Кошице у Словаччині знайшли монети XV—XVII століття на десятки тисяч євро. Скарб віддадуть державі.

В одній з найвідоміших будівель на Головній вулиці словацького міста Кошице — Левоцькому домі (Levocsky Dom), де нині містяться готель, паб і пивоварня, випадково виявили схованку зі скарбом, повідомляє mukachevo.net.

 Фото: mukachevo.net

Cпіввласник пивоварні Петер Шкріпко розповів, що планував розширити виробничі потужності.

"Оскільки Левоцький дім має статус пам'ятника національного значення, ми мали замовити від держави археологічні дослідження. Компанія, яка проводила дослідження зробила вісім зондів, і в одному з них знайшли срібні монети. Подальші розкопки тривали близько місяця", — розповів Шкріпко.

Загалом у схованці знайшли понад 500 різних срібних монет XV—XVII століття з 15-ти держав, які існували у той час у Центральній Європі.

 Підвал бару, де знайшли скарб. Фото: mukachevo.net

Найбільше серед них монет часів короля Речі Посполитої Сигізмунда III (1566—1632). Саме в лавах військ цього праивтеля українські козаки під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного брали участь у війні з Московським царством1609—1618.

Також у скарбі виявили монети короля Угорщини та Чехії Матяша II Габсбурга (1557—1619), а також монети Габора Бетлена (1580—1629) — князя Трансільванії та короля Угорщини, очільника антигабсбургського повстання. За відмову від угорської корони він одержав значну частину території Словаччини та Підкарпатської Русі (у тому числі міста Ужгород і Мукачево).

Фото: mukachevo.net 

Крім цього, у першому шарі виявлено 120 монет з XVI—XVIII століть, більшість із яких належить до часів правління Леопольда I (1640—1705) та Яна II Казимира (1609—1672), короля Речі Посполитої. У іншому шарі — монети карбовані за часів князя Трансільванії й керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років Ференца Ракоці ІІ (1676—1735).

Окрім монет ахеологи знайшли сотні керамічних келихів та фішки для азартних ігор.

 Фото: mukachevo.net

"Ці знахідки підтверджують, що Левоцькій дім є найстарішою будівлею у Кошице", — каже Петер Шкріпко.

Для власника пивоварні археологічне дослідження коштувало 11000 євро, за яке він сплатив з власних коштів. Знайдений скарб, згідно із законами Словаччини, належить державі.

Єдине, чого бажає пан Шкріпко, аби знайдені скарби, які коштують десятки тисяч євро, залишилися в Кошицькому музеї, а не були забрані до Братислави.

ДОВІДКА:

Левоцький дім — збережена в ідеальному стані середньовічна будівля XV століття з найстарішим трактиром у Словаччині, який працює з 1569 року. Тут також розташовується найстаріший діючий готель у країні.

Нагадаємо, громадянин України намагався вивезти до Польщі 375 старовинних монет.

Музей у Кошице експонує унікальні шоломи бронзової доби, які знайшов місцевий грибник. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.