Словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби. ФОТО

Східноcловацький музей у Кошице представив два унікальних бронзових шоломи, які знайшов місцевий грибник у 2017 році недалеко від села Трговіште.

Чоловік, який під час збору грибів натрапив на шоломи, тримав їх у себе вдома кілька місяців, а нещодавно вирішив передати знахідку в музей, повідомляє "Новое время" з посиланням на словацький сайт Spectator.

"Це дорогоцінне відкриття складається з двох бронзових шоломів. Були також дві пари захисних щічних подушок і два спіральних захисних пристрої", — сказав Роберт Полак, директор музею.

 Фото: František Iván, TASR

Хоча автор знахідки вирішив залишитися анонімним, він вказав археологам місце, де знайшов шоломи. Вартість знахідки оцінюється в 60 000 євро, зараз вона є власністю держави.

 

Відкриття шоломів епохи бронзи рідкісні не лише у Словаччині, а й у всій Європі. Шоломи з Трговіште виконані в західноєвропейському стилі з двох бронзових пластин. Прикрашені боки з'єднані з центральною гребінкою, яка має отвір для кріплення декоративного шлейфа. Інші отвори з боків і на нижньому краю слугували для прикріплення захисту щік.

 

Походження шоломів Трговіште залишається неясним. Імовірно, вони були продані для еліти місцевого суспільства — військових начальників. Шоломи використовувалися і ремонтувалися. Вони були радше символом статусу носія, символом його положення і сили, ніж захисним спорядженням.

Подібні шоломи були знайдені в інших містах Словаччини, але вони були зроблені тільки з одного листа бронзи.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.