АНОНС: «Міф та божевілля». Презентація роману про Євромайдан у Києві

Презентація українського перекладу "Міф та Божевілля" Даніеля Григорчука розпочинається у День Соборності та продовжиться для різних цільових аудиторій у Києві.

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 

"Міф та божевілля" – особливий художній погляд на події Революції Гідності, поєднання міфології з документальною хронологією. Гостросюжетна драматична історія про пошуки нацією своєї ідентичності.

Головні герої роману, посланці сходу та заходу України, переборюючи тяжкі випробування, усвідомлюють, що мусять об'єднатися, щоб знищити загрозу, яка нависла над ними та їхньою країною.

Епіцентром гострого сюжету є Україна в час Революції Гідності. Автор порушує фундаментальне питання – як порозумітися мешканцям різних регіонів, носіям різних культурно-звичаєвих парадигм. Якою бачать Україну на Галичині та на Донбасі?

Книга показує, як Революція Гідності єднала українців у боротьбі за гідність і європейський вибір країни. Роман має захопливий і динамічний сюжет із точним і психологічно тонким зображенням місцевості, типажів, ситуацій масових протестів у Києві.

"Кожен із мільйонів, які вийшли на Майдан взимку 2013–14 років, має власну історію. Я спостерігав за розвитком історичних подій по телебаченню та в соціальних мережах у безпечних умовах Сполучених штатів. Утім, як американець українського походження відчував таку ж гордість і завзяття, немов був з ними.

Від початку незалежності я працював над питаннями охорони здоров'я та соціальної політики в Україні, проте на київських барикадах побував аж у квітні 2014 року, коли вони все ще стояли як уроче нагадування про тих, хто пожертвував усім в ім’я Революції Гідності.

Оскільки я не міг писати як очевидець, то для роману я обрав літературний підхід, що називається "магічний реалізм", – роз’яснює Даніель Григорчук.

"Для українського читача – це ще й можливість глянути на революційний Майдан з іншої географічної та й ментальної точки світу. Те, що твір написано англійською, для людей, які не живуть українськими новинами та не були свідками описаних подій, означає, що історія про Революцію Гідності виходить за межі національних реалій, охоплює загальнолюдські проблеми особистого морального вибору та відповідальності за світовий розвиток", – вважає перекладач роману Ігор Пошивайло.

Український переклад книги випустило Видавництво "Кліо" на замовлення Міністерство інформаційної політики України за підтримки Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. Оригінальну версію під назвою "Myth and Madness" опублікувало американське видавництво "North Loop Books" 2016 року.

Учасники презентацій:

Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики;

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо";

Ігор Пошивайло – перекладач книги, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Валерій Ясиновський – літературний редактор книги;

Сергій Файфура – телеведучий, режисер, співак.

Автор книги – Даніель Григорчук. Народився 1950 року в місті Шампейн, штат Іллінойс, у США. Професор медицини Іллінойського університету. Гостьовий професор Києво-Могилянської академії. З 1980-х років, відвідуючи Україну, досліджував особливі захворювання у Чернівцях, Києві, Комсомольську, Кам’янському, Маріуполі.

Його досягнення відзначені Білим домом, мерією Чикаго й урядом України. У першому романі "Спійманий у потоці" – "Caught in the Current" – зображує світ своєї молодості: етнічну Америку та різнокультурну Європу "психоделічних шістдесятих". Другий роман "Міф та божевілля" отримав відзнаку громади Чикаго.

Час і місце:

22 січня, 18.00 – головна презентація – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. Будинок Федерації профспілок, Майдан Незалежності, 2.

23 січня, 11.45 – презентація для студентів. Київський Університет Імені Бориса Грінченка. Ауд. 227. Вулиця Маршала Тимошенка, 13-Б.

24 січня, 16.00 – презентація для студентів. Читальна зала Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Вулиця Григорія Сковороди, 2.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.