Розпочинаються підготовчі роботи зі спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні

Цього тижня розпочнеться спорудження будівельного паркану на алеї Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 У підготовчі роботи входить огородження парканом і розміщення будівельного містечка

Початку робіт передували тривалі відтермінування, зумовлене різними чинниками, основний з яких – незакінчене слідство щодо розстрілів 20 лютого 2014 року. Щоб запобігти зміні місцевості, Генеральна прокуратура України домоглася арешту ділянки, виділеної під будівництво меморіально-музейного компексу.

На частині цієї території все ще тривають слідчі експерименти, й попри те, що досі є чинним рішення про арешт землі, досягнуто домовленості між керівниками музею та управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури про те, що підготовка до будівництва на нижньому відрізку алеї не завадить роботі слідчих.

Оксана Моргун, заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності:

Будівельним парканом буде перекрито алею Героїв Небесної Сотні таким чином, щоб забезпечити безперешкодний доступ до готелю "Україна" з Хрещатика.

Територію, на якій розміщуються капличка та хрест, огороджуватимуть після повідомлення Генеральної прокуратури про завершення слідчих дій на цій ділянці.

Паралельно з установленням будівельного паркану та облаштуванням побутового містечка буде здійснено роботи з КО "Київзеленбуд" стосовно обстеження стану зелених насаджень на території об’єкта, очищення та видалення їх. Виконання зазначених робіт потребуватиме близько двох тижнів.

 

Мовою документів поточний стан справ має такий вигляд:

16 січня 2019 року в реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт на об’єкті "Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності: реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Першою чергою спорудження меморіально-музейного комплексу стане будівництво Меморіалу, спроектованого українськими архітекторками. Їхній проект переміг у відкритому анонімному міжнародному конкурсі архітектурних пропозицій.

Читайте також:

Меморіал Героїв Небесної Сотні: генпідрядник готовий будувати

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.