АНОНС: Дискусія "Роль медіа під час Революції Гідності"

Учасники-репортери, стрими, нові формати телевізійних шоу та чимало інших нюансів роботи ЗМІ обговорять учасники дискусії "Роль медіа під час Революції Гідності" цієї суботи, 19 січня, у Мистецькому арсеналі.

"Попити чаю на майдані" – з цієї фрази, написаної журналістом у соцмережі, все почалося. А далі? Як поширювалася інформація про те, що відбувалося на центральній площі столиці? Яку роль відіграли у революції медіа – традиційні та новітні? Де межа між активізмом та заангажованістю? Якою є роль журналістів під час буремних подій? 

 

Учасники дискусії:

Настя Станко – журналістка hromadske.ua

Ян Доброносов – фотограф, незалежний кореспондент

Модеруватиме розмову менеджер освітніх програм Мистецького арсеналу, тренер із медіаграмотності Марина Кафтан.

Виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо" – це міжнародний проект-дослідження, в якому понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революцій, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів.

Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя 21 століття хвиля протестних рухів та революцій прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу й світ потребує змін.

У Мистецькому арсеналі виставка "Революціонуймо" триває до 27 січня 2019 року.

19 січня, субота, 16.00

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори: Мистецький арсенал та Національний музей Революції Гідності.

Вхід за квитком на виставку "Революціонуймо".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.