У Києві експонують валізу Леонтовича, в якій він приніс «Щедрика»

Ймовірно, саме в цій валізі він і приніс «Щедрика», який згодом, після блискучої обробки композитора, став улюбленою різдвяною мелодією світу.

12 і 13 січня – останні дні показу унікального експоната, представленого в Києві вперше. Це дорожня валіза Миколи Леонтовича, яку можна побачити на виставці "Маестро Різдва" в Національному музеї історії України.

 Дорожня валіза Миколи Леонтовича. Початок ХХ століття.З колекції Тульчинського краєзнавчого музею.

Фото: НМІУ

Такі валізки, або ж конторки, були дуже популярні на початку ХХ століття. Композитор брав її з собою, подорожуючи Східним Поділлям і записуючи фольклор. Старожили с. Білоусівка Тульчинського району згадують, що М. Леонтович носив валізу в мішку за спиною.

Валентина Кузик, мистецтвознавиця та дослідниця творчості композитора, розповідає, що М. Леонтович мав феноменальний слух і більшість фольклорних мелодій запам’ятовував. А от слова йому треба було записувати. Як і більшість музикантів, композитор мав на слова не дуже добру памʼять.

"Дударик", "Пряля", "Козака несуть", знаменитий "Щедрик" та багато інших – Леонтович зробив понад 150 хорових обробок українських народних пісень, поєднавши традиції українського багатоголосся та професійну техніку поліфонії.

За життя він був провінційним учителем, диригентом переважно учнівських і студентських хорів, скромним композитором, який не шукав гучної слави.

Слава наздогнала М. Леонтовича (чи радше його твір "Щедрик") вже після смерті композитора, коли англомовна версія твору, відома як "Carol of the Bells", підкорила серця мільйонів. На жаль, досі у світі, та й в Україні мало знають про автора знаменитої мелодії.

Виставка "Маестро Різдва" запрошує зануритися в атмосферу творчості визначного українського композитора та дізнатися більше про його життєвий шлях. Відчути тонку душу маестро допоможуть автентичні експонати виставки, поєднані з витонченими витинанками роботи майстрині Дарини Альошкіної за мотивами творів М. Леонтовича.

Час: 12 січня, субота, 13.00 – відбудеться екскурсія виставкою. Про долю композитора розповідатиме куратор виставки "Маестро Різдва" –кандидат історичних наук, завідувач відділу рекламно-виставкової роботи Національного музею історії України Оксана Тараненко.

Останній день роботи виставки – 14 січня.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.