АНОНС: "Дівчата зрізають коси". Інститут презентує книгу про жінок на війні

Книга "Дівчата зрізають коси"- це спогади 25 жінок-вояків, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Український інститут національної пам'яті разом з учасницями бойових дій проведе презентацію книги у столиці.

У спогадах ідеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 

Ці історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнним кореспондентом Євгенією Подобною.

У презентації книги візьмуть участь всі, хто працювали над збірником, та героїні-учасниці бойових дій.

 
 

Учасники презентації:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Євгенія Подобна, журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця;
Вікторія Дворецька, батальйон "Айдар";
Галина Клемпоуз, 54-та окрема механізована бригада, батальйон "Донбас-Україна";
Андріана Сусак, батальйон "Айдар";
Оксана Якубова, 30-та і 54-та окремі механізовані бригади;
Андрій Гончарук, видавець, автор дизайну книги.

Модератор: Тетяна Ковтунович, координатор усноісторичних проектів Українського інституту національної пам’яті.

Збірник спогадів "Дівчата зрізають коси" підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".

11 грудня, вівторок, 18.30

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.