На "Цвинтарі орлят" у Львові — нова спроба вандалізму

Сьогодні близько другої години ночі зафіксували нову спробу розбити конструкції, в яких розміщені скульптури левів на кладовищі польських військових поховань на Личаківському цвинтарі.

Про це повідомив на своїй сторінці у "Фейсбуці"  заступник міського голови Львова із питань розвитку Андрій Москаленко, передає Польсько-український портал.

За його словами, до ранку конструкції відновили. Зараз тривають слідчі дії. На місце події відразу викликали представників поліції та Служби безпеки України. Провокаторів на місці затримати не встигли.

"Зважаючи на системність провокацій, Львівська міська рада вимагає від правоохоронних органів ефективних дій щодо розслідування та недопущення подальших провокацій", – додав Москаленко.

 Фото: dziennik-polityczny.com

Нагадаємо, скульптури левів на Личакові не вперше стають місцем, де вчиняють провокації. Зокрема, щойно 22 листопада працівники й охорона кладовища затримали трьох польських студентів. Молоді люди намагалися запалити фаєри на одному з полів кладовища – біля місця польських військових поховань.

А 28 липня група поляків уже пошкоджувала захисні щити довкола скульптур. Тоді молодики зірвала передні панелі захисних боксів на скульптурах. 13 березня в "Меморіал орлят" кинули гранату.

Львівська облрада 25 жовтня підтримала заяву щодо незаконного встановлення на території Личаківського кладовища мілітарних польських символів – скульптур левів.

Депутати вимагали демонтувати ці скульптури, з огляду на відсутність правових підстав для перебування їх на території кладовища, а також щоб уникнути провокацій. Натомість віце-міністр МЗС Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що українська сторона отримала офіційне попередження про негативні наслідки в разі демонтажу левів.

Скульптури левів востаннє встановили на території "Цвинтаря орлят" на Личаківському кладовищі в грудні 2015 року. Скульптури перевезли звідти понад 40 років тому, а дискусія про їхнє можливе повернення тривала понад 15 років, адже фігури на момент створення містили польські патріотичні написи.

Повернення левів 2015-го відбулося без представлення цього рішення широкій громадськості. До того ж воно порушувало ухвалу Львівської міськради, яка забороняє встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.