Болгарські в'язні знайшли два горщики турецьких монет ХІХ століття. ФОТО

Ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії виявили понад 8 кг срібних османських монет під час сільськогосподарських робіт.

Археологи з'ясували, що монети були зібрані у двох великих горщиках і заховані приблизно в ХIX столітті, повідомляє "Еспресо" з посиланням на The History Blog.

 Фото: History Blog

У повідомленні йдеться, що в основному в скарбі знаходилися монети акче - платіжний засіб Османської імперії до 1687 року. Монети відносяться до різних історичних епох і, ймовірно, збирали їх кілька поколінь болгар.

"Цікаво, що в той час за ці гроші можна було купити три будинки в Одріні, яке вважалося головним містом в сьогоднішній європейській Туреччини", - зазначив археолог Володимир Найдьонов.

 Фото: History Blog

Нагадаємо, у 2018 році в Болгарії вже були знайдені монети ХVIII століття і татарський скарб приблизно 1400 року. Монет тоді розкопали набагато менше, але виявили прикраси.

Знайдені нещодавно монети та горщики передали до Регіонального історичного музею Плевен.

Нагадаємо, в Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Кембридзький університет зняв короткометражний фільм мовою, якою говорили в давньому Вавилоні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.