Вчені почали дослідження тюрми Влада Дракули

Вчені вивчають замок Корвінів в Трансильванії. Він вважається місцем, де 7 років утримували в ув'язненні поваленого з престолу валаського правителя Влада Дракулу.

Про це повідомляє Gazeta.ua.

 Археологи дослідили тюрму Дракули у Трансильванії

Фото: maximum.fm

Замок побудували у XV столітті та його неодноразово перебудовували. Довгий час археологи не були впевнені, де саме знаходиться початковий фундамент будівлі. Досліджуючи нижні поверхи замку і землю навколо за допомогою георадара, вчені з'ясували нові подробиці про історію споруди.

Дослідження під керівництвом Ізабель Морріс дозволило визначити, що найстаріші кам'яні укріплення заклали в XIV столітті, а в XV фортецю почали перебудовувати у замок.

У XV столітті, згідно з легендою, в замку Корвінів тримали в ув'язненні Влада Дракулу. Однак, поки археологи не виявили прихованих приміщень, які могли б бути в'язницею Дракули.

Пізніше замок Корвінів перебудовували. Вивчення і реставрація замку ускладнюється тим, що історичні карти місцевості і креслення будівлі не збереглися.

Дослідження також дозволило визначити, де саме знаходяться штучні опори, на яких тримається будова, а де замок спирається на гірські породи. Це допоможе реставраторам зміцнити стіни замку.

Читайте також:

Перші відвідувачі побували у Свірзькому замкові. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.