Верховна Рада України затвердила пам'ятні дати на 2019 рік. СПИСОК

Народні депутати України прийняли проект постанови про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році.

Відповідний документ № 9234 у цілому підтримали 232 народних депутати, передає "Новое время".

У 2019 планується урочисто відзначити на державному рівні такі дати:

- 1000 років від початку правління Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі (1019);

- 200 років з часу прем'єри п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавк"а на сцені полтавського театру (1819);

- 100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

- 100 років з дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР (22.01.1919);

- 80 років від дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

- 30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка та інші.

На державному рівні планується святкування таких ювілеїв:

1 січня — 110 років від дня народження Степана Бандери (1909—1959), провідного діяча й теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів;

6 січня — 80 років від дня народження Валерія Лобановського (1939—2002), тренера, футболіста;

12 січня — 110 років від дня народження Марії Приймаченко (1909—1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

23 січня — 90 років від дня народження Філарета (1929) (в миру — Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української православної церкви Київського патріархату;

27 січня — 180 років від дня народження Павла Чубинського (1839—1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів державного гімну України;

23 лютого — 140 років від дня народження Казимира Малевича (1879—1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

20 березня — 380 років від дня народження Івана Мазепи (1639—1709), гетьмана України, військового і політичного діяча, мецената;

22 травня — 140 років від дня народження Симона Петлюри (1879—1926), голови Директорії УНР, державного, військового і політичного діяча, журналіста, літературного та театрального критика;

6 червня — 130 років від дня народження Ігоря Сікорського (1889—1972), визначного авіаконструктора;

17 липня — 170 років від дня народження Олени Пчілки (справжні ім'я і прізвище — Ольга Косач; 1849—1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

7 серпня — 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша (1819—1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

9 вересня — 250 років від дня народження Івана Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

26 жовтня — 200 років від дня народження Миколи Терещенка (1819—1903), громадського діяча, підприємця, мецената.

На державному рівні проведуть заходи, присвячені 80-й річниці початку Другої світової війни, 75-й річниці депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944), а також 75-й річниці з початку переселення і депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам'яті — 10.09.2019).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.