Рівень ностальгії за СРСР серед росіян досяг максимуму за останні роки

Частка громадян Російської Федерації, які хотіли б уникнути розпаду Радянського Союзу складає 66%. Цей показник — найвищий за останні більш, як 10 років.

Відповідних висновків дійшов "Левада-центр" у ході свіжого опитування, передає російська служба Бі-Бі-Сі.

Як повідомляють соціологи, ще рік тому частка тих, хто ностальгує за СРСР була 58%. Попередній максимум зафіксували в 2005 році — 65%. Абсолютного рекорду рівень ностальгії за радянською добою досяг у 2000 році — тоді 75% росіян хотіли назад до СРСР.

З-поміж респондентів "Левада-центру" 60% переконані, що розпаду СРСР можна було уникнути. І ця цифра також є максимумом за останні 13 років.

Найчастіше про розпад СРСР жалкують люди віком понад 55 років, проте за остані два роки такі настрої зростають і серед росіян у віці 18—24 роки.

Основні причини, через які росіяни хотіли би повернути СРСР: руйнування єдиної економічної системи (54%), втрати людьми належності до "великої держави" (36%), а також зростання взаємної недовіри та озлобленості (34%). А 26% відзначили, що у зв’з розпадом СРСР руйнуються зв’язки з родичами і друзями.

Соціолог "Левада-центру" Каріна Піпія називає причиною зростання ностяльгії за СРСР недавнє підвищення пенсійного віку в Росії.

"Населення свою ностальгію за СРСР завжди пояснює переважно ірраціональними уявленнями про сильну економіку та добробут тих часів, забуваючи про дефіцит і картки, тим більше на фоні зростання занепокоєності проблемами добробуту тепер", — сказала вона.

Із результатами опитування "Левада-центру" "Ностальгія за СРСР" 2017 року можна знайомитися за посиланням.

Нагадаємо, згідно із дослідженням соцілогічної групи "Рейтинг" "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей" 2014 року, лише 33% українців жалкували за розпадом СРСР. Причому кількість тих, хто відчуває ностальгію за СРСР, зменшилася з 2010 року майже у 1,5 раза — з 46% до 33%.

На початку 2018 року, прихильників СРСР стало ще менше — 30%.

Загалом, соціологічні дослідження останніх років свідчать, що ностальгія за СРСР в Україні з часом зменшується.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.